У дитинстві ми були такими амбітними, що хоч у космос лети, хоч ставай голлівудською попзіркою (квиток та візу тільки треба). Мрії стали реалістичнішими, та й для їхнього досягнення треба або базові знання, або капітал. Але що робити, коли нема ані того, ані іншого? Для цього ми й створили цей матеріал — відповіді прямо тут.
Це може бути будь-який момент у вашому житті: можливо, ви вийшли на пробіжку і відчули впевненість у своїх силах і в тому, куди прямуєте. Або, можливо, це було рішення взятися за нову і складну роботу, і в глибині душі ви знали, що впораєтеся з цим завданням.
Щойно ви точно визначите цей момент і зрозумієте, що в ньому було такого чудового, то зможете працювати над пошуком нових можливостей, які допоможуть вам відчути себе так само.
Часто люди не відчувають, що вони резонують із собою, тому що в емоційному плані не навчилися взаємодіяти зі своєю сім'єю по-дорослому. Якщо ви все ще втягнуті в драму між братом і сестрою, дозволяєте батькам поводитися з вами, як з дитиною, або дуже-дуже злитеся, коли ваша мама висловлює свою думку, це може бути ознакою цього.
У цю пастку легко потрапити, і встановлення вашого дорослого статусу в межах уже наявної сімейної динаміки — це процес. Підготуйте себе емоційно перед тим, як взаємодіяти з сім'єю. Спробуйте навчити себе не реагувати імпульсивно на те, що вас турбує. Це може навіть означати, що ви потренуєтеся говорити щось на кшталт: «Мамо, я поважаю твою думку, але я також маю право на власну. Це не означає, що я тебе зрадив/ла. Це просто означає, що я вже доросла людина, і ти навчила мене поводитися незалежно».
Коли ви починаєте сприймати себе як дорослого і поводитися як дорослий у сім'ї, багато чого у вашій ідентичності починає ставати на свої місця. Може знадобитися час, щоб і ви, і ваша сім'я перейшли на більш «дорослі» моделі взаємодії, але це врешті-решт станеться.
Ви відчуваєте речі по-іншому, коли робите їх самостійно, і це може допомогти вам глибше зрозуміти, ким ви є як особистість. Крім того, це означає, що ви будете боротися з меншою кількістю зовнішніх відвертальних чинників, таких як розмови з друзями. Лишаєтесь лише ви й ваші думки.
Зрозуміло, що якщо ви схильні оточувати себе людьми, спочатку може бути трохи незручно, коли ви йдете на вечерю або вирушаєте в подорож наодинці. Але з кожним разом робити це буде все легше, і це може допомогти вам на шляху до самопізнання.
Ви можете не усвідомлювати свою справжню позицію щодо певних питань, доки не змусите себе витратити час на роздуми над ними. Зробіть це, помічаючи свою реакцію на суперечливі теми. Потім поміркуйте над такими речами: що вас по-справжньому хвилює? Що глибоко зачіпає вашу душу? Потім запитайте себе разів зо п’ять — чому? З кожним разом звужуйте свою відповідь настільки, наскільки це можливо. Ймовірно, те, до чого ви прийдете, і є для вас основною цінністю.
Вони є у всіх, і якщо ви раз і назавжди відмовитеся від них, це допоможе вам привести своє життя у відповідність з вашими цінностями. Це також дає людям можливість розвинути силу духу. Коли ви зможете побороти шкідливу звичку, відчуєте себе сильнішими й підвищите свою самооцінку — а це може мати велике значення, коли йдеться про впевненість у тому, ким ви є.
Це може стосуватися і поганих стосунків. Важливо розставляти пріоритети у стосунках — з людьми, місцями та речами — і відпускати те, що не слугує вам. Ми можемо хвилюватися, що люди не захочуть мати з нами стосунків, якщо ми ставитимемо себе на перше місце (а це не найздоровіші люди!). Ви маєте робити те, що найкраще для вас. І якщо це означає розставання, щоб знайти себе, нехай так і буде.
Зрештою, мова йде про те, щоб взяти під контроль свої думки, оскільки внутрішнє побиття себе не робить абсолютно нічого для вас і для вашого шляху до пізнання себе. Якщо ви дозволяєте своєму внутрішньому критику підвищити голос і слухаєте його, то будете перебувати в режимі самосаботажу.
Ваш внутрішній критик часто є кульмінацією вкладу авторитетних осіб, який ви засвоїли протягом тривалого часу. І слухання цього не допоможе вам у вашому прагненні бути собою. Якщо ви тягнетеся до мети й не досягаєте її, спробуйте підбадьорити себе афірмаціями на кшталт «у тебе все ще є це» або «всі іноді зазнають невдач. У тебе вийде наступного разу
Неможливо догодити всім, а надмірна зацикленість на тому, як до вас ставляться інші люди, лише знецінює вашу власну ідентичність. Доки ви хочете подобатися всім, вам буде важко знайти своє справжнє «я». Ви даєте їм владу над собою і віддаляєтесь від себе справжнього.
Бажання подобатися — це природна людська емоція, але цієї надмірної звички краще позбутись. І ось як. Запитайте себе, чи справді вам подобається кожна людина, яку ви зустрічаєте. Деяких ви полюбите, інші вам не сподобаються, а до певних ви будете байдужі. Якщо ви це відчуваєте, то чому інші не можуть відчувати те саме до вас? Подобаєтесь ви людям чи ні — це не ваша справа, а їхня.
Навчившись не використовувати телефон як відвертальний фактор, ви отримаєте більше часу на дослідження власних думок і почуттів. Більшість людей щоразу, коли вони відчувають дискомфорт, дістають свій телефон. Але це діє на дуже поверхневому рівні. Коли ви даєте собі час на роздуми, чи то в черзі за кавою, чи на самоті вдома, ви даєте собі можливість розвиватися.
Ви — єдиний/єдина у своєму роді. Але іноді буває важко зрозуміти, що робить вас унікальним, коли ви потрапляєте у вир повсякденного життя. Поміркуйте над речами, які ви бачите навколо себе, щоб допомогти вам зрозуміти це. Зверніть увагу на вчинок людини й подумайте, як би ви вчинили в тій самій ситуації. Наприклад, якщо ви думаєте щось на кшталт: «Вона зробила це, і це цікаво, але зі мною це не спрацює», то змусьте себе вибрати інший шлях.
Запитайте своїх друзів чесно відгукнутися про те, що робить вас унікальним, а потім попрохайте їх пояснити, чому. Наприклад, якщо вони кажуть, що ви добрий, попросіть їх розповісти, у яких ситуаціях це проявляється та й взагалі — чому.
Навіть якщо ви не визначились, що саме вам потрібно і маєте лише дотичне уявлення себе та своєї мети, спробуйте почати принаймні з чогось. Пройдіть курси на Coursera, Udemy тощо. Багато з них є безплатними або мають певний неоплачуваний строк. Навіть якщо якийсь курс вам не сподобається, ви можете відштовхуватись від зворотного — відсікати те, що вам точно не треба. А знання, як кажуть, за плечима не носити.